Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повалити

Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЛИТИ"
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Де́лі нар. = Далі.
Змусувати, -су́ю, -єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував. Котл. Ен. IV. 6.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло. Драг.
Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. К. КР. 21. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають. К. ЧР. 198.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Щавух, -ху, м.заячий. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. І. 130. Cм. щавель заячий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.