Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повелачка

Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Вистьобати, -баю, -єш, гл. Выстегать.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.
Груди́на, -ни, ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). Ном. № 11226. 2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина.
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. Посл.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Розруйновувати, -вую, -єш, сов. в. розруйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Шевч. 219, 208. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб. ЗОЮР. І. 116.
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕЛАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.