Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повелачка

Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = теркотати. 2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають. Мир. Пов. II. 120.
Увинути, -ся. Cм. увивати, -ся.
Чуркати, -каю, -єш и чуркотіти, -кочу, -тиш, гл. Бить струей литься струей. Желех. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕЛАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.