Гроза́, -зи́, ж. 1) Гроза. Гроза буде. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. 3) Громадина.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде.
Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Бере як багатого за живіт. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. ба́бини животи́. Трясина, болото. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.
Кругогляд, -ду, м. = круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні.
Поліг, -логу, м.
1) Низменное мѣсто у рѣки.
2) = покіс.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Прірва, -ви, ж.
1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить.
2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. В морі єсть безодні прірви.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
