Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина.
Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость.
Ми́рність, -ности, ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Люде, що уміють з собою в мирності жити.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати.
