Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повелачка

Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Олив'янка, -ки, ж. Бабка, налитая оловомъ.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Поспіль нар. 1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Славяносерб. у. Поспіль два роки. Н. Вол. у. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. 2) Вмѣстѣ, вообще. Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою. Гол. IV. 29.
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. Шейк. Анн. 115. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕЛАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.