Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ.
Побивачка, -ки, ж. = побивач.
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Солов'їний, -а, -е. = соловйовий. Руки білі, стан тоненький, голос солов'їний.
