Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Головний, -а, -е. 1) Головной. Головка хустка.
2) Главный. Всі головні догмати нашої віри.
3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.
Наме́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажиться, пожить въ какомъ-либо мѣстѣ.
Огородина, -ни, ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Cм. городина.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Умостити Cм. умощувати.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила).
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
