Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повбожати

Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВБОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВБОЖАТИ"
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп. Рудч. Ск. І. 56.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).
Пиндючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, спесивиться.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Покрапати 2, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.
Поморщина, -ни, ж. = і. помір = і. помірок. Се буде поморщина: се смерть голосила. Так одного году було, так що дітей передушив оттой діхтерик. Гринченко. Изъ устъ народа. 126.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВБОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.