Виняток, -тку, м. Исключеніе.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. І батькові не довіряв. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати?
Липки́й, -а, -е. 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба.
Нечепурний, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна.
2) Неряшливый.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл.
1) Простилаться, простлаться.
2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. сніданенько, сніданнячко. За чужої матінки сніданенька не буде.
Урочисто нар. Торжественно.
