Висинити Cм. висинювати.
Відпірчити, -чу, -чиш, гл. Отпороть, высѣчь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Кругляччя, -чя, соб. Бревна нераспиленныя. Таки се кругляччя поколи, — з їх дров сила.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ.
Триматися, -маюся, -єшся, гл. Держаться, придерживаться. На Бога складайся, розуму тримайся.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи.
