Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух.
Кевкнути, -кну, -неш, гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло.
Оскипище, -ща, с. = граблище.
Подертися, -ру́ся, -решся, гл.
1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться.
2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
