Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повалина

Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЛИНА"
Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ. Аф. 315.
Гадабурдити, -джу, -диш, гл. Дебоширствовать, производить безпорядокъ. Волынск.
Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. ІІ. 67.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Шевч. 503. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Ном. № 6313. Голосна гармата. Шевч. 450. Голосна луна розляглась серед тихої ночі. Левиц. І. 109. 2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Левиц. І. 163. О. 1862. І. 67. Ум. голосненький.
Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла? Мет. 93.
Ревтух, -ха, м. = рептух.
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися. Чуб. V. 130.
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Камен. у. Віл станівний. Рк. Левиц. Кабан аж у три роки бував станівним. Рк. Левиц.
Уходити 1 Cм. увіходити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.