Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців.
Зготовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. згото́вити, -влю, -виш, гл. = готувати, зготувати. Ягідочки рвала, цибульку щипала, — я ж тому хлопчині снідать зготовляла.
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. .
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. Московський самодержець.
Тьохкання, -ня, с.
1) Біеніе, ёканіе (сердца).
2) Щелканіе (соловья).
Учесати, -шу, -шеш, гл.
1) Расчесать, вычесать.
2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ.
3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше.
4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів.
