Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повелівати 2

Повелівати 2, -ва́ю, -єш, сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш. Чуб. V. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛІВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛІВАТИ 2"
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Мину́тний, -а, -е. Минутный. К. Гр. Кв. XVIII.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Обтяти Cм. обтинати.
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Поспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать. Зараз поспродував усе. Драг. 183.
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Скупіти, -пію, -єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм. Харьк. г.
Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕЛІВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.