Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повелівати 2

Повелівати 2, -ва́ю, -єш, сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш. Чуб. V. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛІВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛІВАТИ 2"
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Черниг. Рід його благий осягне займом землю. К. Псал. 57.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693.
Розвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвити, -зів'ю, -єш, гл. 1) Развивать, развить. 2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале соловя сади розвиває. Н. п. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами. Чуб. V. 748. 3) Разворачивать, разворотить. Ой на, мила, біле плаття, не розвивай, не гляди, піди в Дунай попери. Чуб. V. 748. 4) Распускать, распустить, развернуть (знамя). Пішли, розвивши короговки. Котл. Ен.
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Таранина, -ни, ж. Одна тарань. Зміев. у. Ум. тарани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕЛІВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.