Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побусурменитися

Побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. АД. І. 209. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Дума. Вже я потурчилась, побусурменилась. ЗОЮР. І. 213. АД. І. 233. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви. ЗОЮР. І. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУСУРМЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУСУРМЕНИТИСЯ"
Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы. 2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Дивогля́дь, -ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивлються на мене. Камен. у.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Портрет, -та, м. Портретъ.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе. Черк. у.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Шевч. 614. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. Лукаш. 110. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу. Н. Вол. у.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Усиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Чого се я такеньки і чим зажурилась?... Чи я ж сьогодні всиротіла? чи се тепер тільки зубожіла? МВ. ІІ. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБУСУРМЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.