Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поважчати

Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЖЧАТИ"
Анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів. Стор. МПр. 143, 144.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Могил. у. Змастити, змащу, стиш, гл. 1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала. Чуб. V. 576. 2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили. Мкр. Н. 31.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м. Желех.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс.
Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. ІІІ. 167. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у. 3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.