Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства.
Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі.
Покутя Cм. покуття.
Поморитися, -римося, -теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Танцювали, танцювали та й поморились.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
