Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились?
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу.
Сажер, -ра, м. = сажотрус.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи.
