Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повволікати

Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВВОЛІКАТИ"
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. І. 196.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Начин, -ну, м. Начало. Се який начин пісні? Борз. у.
Переплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переплестися, -ту́ся, -тишся, гл. Переплетаться, переплестися.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.
Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше. Левиц. І. 161.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.