Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повволікати

Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВВОЛІКАТИ"
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Завда́ти Cм. завдавати.
Загоготіти, -гочу́, -ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина. Г. Барв. 180.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.