Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужина

Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
Гадя, -дяти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна. КС. 1882, VIII. 282; 1892. III. 383.
Ліни́во нар. Лѣниво. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ном. № 10368. Ум. ліниве́нько.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Струна, -ни, ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.