Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужина

Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Нахильцем, нахильці (пити) Просто изъ сосуда безъ помощи рюмки или стакана (пить). Взяв пляшку та й почав пити горілку нахильці.
Невчасно нар. Несвоевременно.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.
Папужий, -а, -е. Попугаичій.
Пилувати, -лую, -єш, -ся, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 48. Пилуй! Скорѣе! поспѣши! Вх. Зн. 48.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Трикут, -та, м. Треугольникъ. Шейк. Ум. три́куток, три́куточок.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.