Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужина

Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Борщівний, -а, -е. 1) = борщевий. 2) Любитель борща. Який бо ти борщівний.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Вх. Лем. 402. Ум. гачурик. Вх. Уг. 232.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года. Kolb. I. 125. Шух. І. 144.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Опіром нар.стати. = опір стати. Стояли на сеймі опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХП. 115.
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.