Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужина

Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖИНА"
Борщівниця, -ці, ж. 1) Торговка, продающая борщъ. 2) Любительница борща. Ум. борщівничка.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Жирови́ця, -ці, ж. Муха, надѣваемая на удочку для приманки. Жировицу намкнеся на удку і ловит пструги. Вх. Зн. 17.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться. Вх. Лем. 443.
Перелупий, -а, -е. 1) Раздѣленный на двое. Угор. 2) Двуцвѣтный. Угор.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Шевчина, -ни, м. = швець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.