Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пузанок

Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗАНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗАНОК"
Бабота, -ти, ж. соб. Бабье. Волч. у.
Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Повряжати, -жа́ю, -єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче. Ном. № 10715.
Уволока, -ки, ж. Земельная мѣра (въ старину), равная 30 моргамъ или 19 десят. 2010 саж. Шейк.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЗАНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.