Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугання

Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАННЯ"
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Канев. у. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки. О. 1861. X. 30.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни. Грин. II. 180.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Настоптувати, -тую, -єш, сов. в. настоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить. Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав. Котл. Ен. VI. 30.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.