Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пундиковий

Пундиковий, -а, -е. Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Міусск. окр. Бач, яка пундикова, хліба не їсть. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУНДИКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУНДИКОВИЙ"
Єдама́шок, -шку, м. = адамашок.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Капці Cм. капець.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Паняйлочка, -ки, ж. Прутъ для поганянія лошади. Треба побігти у ліс паняйлочку виломити. Волч. у. (Лобод.).
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде. Грин. II. 316.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУНДИКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.