Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пундиковий

Пундиковий, -а, -е. Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Міусск. окр. Бач, яка пундикова, хліба не їсть. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУНДИКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУНДИКОВИЙ"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Вислу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́служитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Зговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая. Гадяч. у.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. ІІ. 45.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУНДИКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.