Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пукатися

Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКАТИСЯ"
Виняток, -тку, м. Исключеніе. Желех.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку. Н. Вол. у.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Н. Вол. у. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Ном. № 568. Воно ся молодить, — може дощ буде. Камен. у. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться. Мил. 32.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Рожати, -жа́ю, -єш, гл. Раждать. Одна мати рожає, та не один обичай дає. Ном. № 7917.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Сучище, -щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат. Котл. Ен. VI. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.