Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугач

Пугач, -ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку. Мет. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАЧ"
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
Дурнове́рхий, -а, -е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий. Черк. у.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность. Желех.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Муско́та, -ти, ж. Слякоть. Угор.
Річенька, річечка, -ки, ж. Ум. отъ річка.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Чуб. V. 721. Росхиліться, калинові віти! Мет. 266.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.