Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пука

Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Гол. І. 50. Ум. пучка. Cм. это слово.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКА"
Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Непрощений, -а, -е. Котораго простить нельзя. Непрощений гріх. Волч. у. Щоб твоя кість непрощена була! Ном. № 3081.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть. Рудч. Ск. І. 69.
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл. 1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ). Желех. 2) Плѣсневѣть. Желех.
Удушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. ) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.