Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуголовач

Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГОЛОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГОЛОВАЧ"
Арма́та, -ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.
Бахмутка, -ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.
Буханець, -нця, м. 1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Маркев. 151. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Н. п. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці. Чуб. III. 86. 2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба. Рудч. Ск. І. 9. 3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину. Мир. ХРВ. 26.
Вулій, -лія, м. Улей.
Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой. Шух. І. 6.
Ма́вка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. Cм. навка.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче. Камен. у.
Ослуга, -ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте... трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев. Чуб. II. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГОЛОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.