Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки.
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Задимува́ти, -му́ю, -єш, гл. Задымить. Коснеться гір — і гори задимують.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері.
Наспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Поопоражнивать.
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема.
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Нехай так щасливо вікує, наче раює.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ.
