Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пузце

Пузце, -ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. Cм. веретено 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗЦЕ"
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Дочастува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Доугощаться.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность. Левиц. І. (Пр. 1868, стр. 519).
Неспогадано нар. 1) Неожиданно. 2) Невообразимо, неизъяснимо.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Ревизор, -ра, м. Ревизоръ. Стор. II. 104.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня. О. 1861. XI. Кух. 1
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЗЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.