Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугу-пугу!

Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУ-ПУГУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУ-ПУГУ!"
Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 20. Вх. Зн. 41. Cм. невістка 2.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку. Новомосковск. у.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Помережати, -жаю, -єш
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310).  
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГУ-ПУГУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.