Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугу-пугу!

Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУ-ПУГУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУ-ПУГУ!"
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. І. 65.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Хватком нар. = хапком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГУ-ПУГУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.