Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугу-пугу!

Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУ-ПУГУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУ-ПУГУ!"
Безумірно нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.
Збогара́дитися, -джуся, -дишся, гл. Выпросить, вымолить. Чи не збогараджусь у вас пшонця?
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Побгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. МУЕ. І. 119. Полт. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15. 2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали. Лукаш. 95.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Шитенько, -ка, с. Ум. отъ шиття.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГУ-ПУГУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.