Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугати

Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАТИ"
Анта́к, нар. Такъ. Угор.
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Пообсікати, -ка́ю, -єш, гл. Обсѣчь (во множествѣ).
Пристановисько, -ка, с. = пристановище. Гн. І. 201.
Провідання, -ня, с. = відвідини? Там вам буде пиння, гуляння, хороше буде вам провідання. Мил. М. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.