Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється.
Мальо́ваний, -а, -е. 1) Расписанный, раскрашенный. В нього хата з сосни, з ялини, вся мальована. Купи ж мені, мати, мальовані п'яльця. 2) Цвѣтной, изукрашенный. Прилетіла пташка — мальовані крильця. Ой із города із Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. 3) Красивый (о человѣкѣ); выхоленный, красивый. Іде було собі як мальована: очі у землю спущені, і не дивиться. Та й поберемося, моя крале мальована. Не пускайте до нас ваших мальованих паничів, що вміють дівочим розумом і серцем, як пахущою квіточкою, що-дня міняючи, забавлятися. Мальованим конем не далеко в'їдеш.
Нездібний, -а, -е. Неспособный.
Няти, йму́, йме́ш, гл.
1) Брать.
2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме.
3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Сербський, -а, -е. Сербскій.
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Ум. смушок.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. Мила б я стіни, щоб були білі. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. 2) Стѣна, плетена невода. 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. .
