Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуговиця

Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГОВИЦЯ"
Безцін, -ну, м. = безцінь. Чаще съ пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Довіря́ння, -ня, с. Довѣріе.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Нагу́ркати, -ка́ю, -єш, нагуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. Вх. Пч. І. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. І. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.