Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужка

Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖКА"
Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати. Желех.
Вечеренька, -ки, ж. Ум. отъ вечеря.
Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Натоптати Cм. натоптувати.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Н. п.
Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.  
Сухівря, -рі, ж. Сухомятка. У нас і обідати нема чого до пуття зварити: усе сухівря, — хліб святий з водою. Волч. у.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.