Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугачевий

Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАЧЕВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАЧЕВИЙ"
Босяжник, -ка, м. Родъ растенія. Вх. Уг. 228.
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Догу́ркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. догу́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується. Лавр. 26.
Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Проноза, -зи, об. Проныра. К. ЧР. 426. Тут всякії були пронози, перекупки і шмаровози, жиди, міняти, шинкарі. Котл. Ен. III. 44. Водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий. К. ЧР. 26.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось. МВ. І. 46.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев. Гол. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГАЧЕВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.