Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужник

Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖНИК"
Бандуронька, бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь. Харьк.
Давни́м-давно́, нар. Очень давно.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Задари́ти Cм. задарювати.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу. Ном. № 8491.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Мир. ХРВ. 219. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці. Сим. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.