Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужник

Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖНИК"
Вередливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Дурноло́бець, -бця, м. Дуракъ. Сказано — святі отці карбованці: з дурнолобця зроблять розумовця. Харьк.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. О. 1861. IV. 35. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько. (Ж. 1897). 3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Грин. III. 514. Вже трейті півні переспівали. О. 1862. X. 13.
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Роспуківка, -ки, ж. Распустившійся цвѣтокъ. Роспуковка, перва квітка. Г. Барв. 125.
Рядний, -а, -е. Аккуратный, хозяйственный. Сама єм ся дивували, яшм била рядна: єдном мала телятище, і то єм не загнала. Гол. II. 449.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.