Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужник

Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖНИК"
Випрясти Cм. випрядати.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Защіпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. защепити, -плю, -пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. Н. Вол. у.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Пожахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Часом Галя пожахнеться. МВ. ІІІ. 68.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Чуб. V. 1123. Ум. скоринка, скориночка. Чуб. V. 583.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Нол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.