Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пужак

Пужак, -ка, м. = пужално. Вх. Зн. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЖАК"
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Бреймеж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бреАД. І. 275. Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей! АД. І. 279.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Поодх.. Cм. повідх..
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Приступатися, -паюся, -єшся, сов. в. приступитися, -плю́ся, -пишся, гл. = приступити. Ой лежить тіло як папер біле, ой ніхто к тілу не приступиться. Мет. 307.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЖАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.