Вискубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ.
Майсте́рський, -а, -е. Принадлежащій мастеру.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів.
Шпарко нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Вітер шпарко полетів. Безкостий Марко перепливе море шпарко.
Штурма, -ми, ж. 1) Буря. Также: штормъ? А як вітер з моря, тоді робиться штурма. 2) Шумъ, крикъ. Між ними скоїлася буча, штурма.
