Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуґачі

Пуґачі, -чів, мн. = матаржин. Шух. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУҐАЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУҐАЧІ"
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Гре́бчик, -ка, м. Ум. отъ гребець.
Десяти́нний, -а, -е. Относящійся къ десятин'ѣ. Десяти́нний мед. Десятая часть съ продаваемаго меда. Закр.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Хендогий, -а, -е. Чистый, опрятный. Хоч будеш убогий, аби-сь був хендогий. Ном. № 11253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУҐАЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.