Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуґачі

Пуґачі, -чів, мн. = матаржин. Шух. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУҐАЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУҐАЧІ"
Бер, -ру, м. То же, что и кладка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостикъ изъ бревенъ, шириной въ два бревна. Шух. І. 80.
Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Огнивце, -ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Погалунити, -ню, -ниш, гл. Помочить въ растворѣ квасцовъ.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.
Стояк, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165. 2) Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Струтити Cм. стручувати.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Рудч. Ск. І. 85. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Посл. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс., Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУҐАЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.