Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядунка

Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДУНКА"
Відвічний, -а, -е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом. Стор.
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь. Черном.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Ладність, -ности, ж. Миловидность, благообразность, красота. Довідався о ладности і о її цноті. Чуб. V. 426.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
Удіти Cм. удівати.
Черезножиця, -ці, ж. = поверхниця. Шух. І. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.