Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядунка

Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДУНКА"
З'єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединиться. 2) Договориться, условиться. Давав по сороківці од хури, а з його правили по дві: торгувався він два дні, а на третій з'єднались за злотого. О. 1862. III. 78.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49.
Ми́мо нар. и пред. Мимо. Мимо церкву їдьте, а тоді уліво повернете. Мимо церкви святої проїзжали, за гордостю, за пишностю з глави шличка не здіймали. Мимо колодізь ішли.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Росходитися 2 Cм. росходжуватися.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.