Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш?
Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
Шварґотання, -ня, с. Крикливый и быстрый разговоръ (напр. евреевъ). Голосне шварґотанє жидів.
