Бутириння, -ня, с. Всякій хламъ.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. 2) Мять, комкать.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. У Ranunculus acris. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе.
Справка, -ки, ж.
1) Ум. отъ справа.
2) Исправность. За мого уряду усе було під мірою, під лічбою, під вагою; одно слово — усюди лад був, скрізь справки дули.
2) Сдѣлка, мировая.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Тужно поглядає.
Хамелити, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
