Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прямувати

Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. Ком. II. 38. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. Шевч. 259. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує? Левиц. Пов. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯМУВАТИ"
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Приговорити Cм. приговорювати.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Стругнуть. 2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав. Котл. Ен. 3) Ударить. Як стругне його по пиці. Лохв. у. 4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув! Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.