Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Копичастий, -а, -е. . копичасті уставки Уставки съ особаго рода вышивкой.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий.
Сратво, -ва, сраття, -тя, с. Процесъ испражненія.
Шула, -ли, ж. Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной у шули, т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входять въ продольныя углубленія столбовъ.
