Бій, бою, м.
1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти.
2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. Жінка од бою вмерла.
3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.
4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится.
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути.
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице.
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка.
Приспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. приспіти, спію, -єш, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Отцевська — матчина молотва у купецтві, і в реместві, і на полі, і на морі на поміч приспіває. 2) Поспѣвать, поспѣть, созрѣть. Вже вдовонці пшениця приспіла. 3) Застигнуть. Смерть старих приспіла швидко.
Прочути Cм. прочувати.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
