Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. Стоїть кухлик на віднички й умийся.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Коцур, -ра, м. Котъ. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ.
Кустриця, -ці, ж. Раст. Занозка; овсяница; Festuca.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Пообдаровувати, -вую, -єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли.
Роззяпина, -ни, ж. = роззявина.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади.
Шкабалка, -ки, ж. Палка для игры шапошник.
