Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пряжа

Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯЖА"
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. І. 135.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. Желех. 2)синя. Раст. Monilia coeruba.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.
Облаз, -зу, м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ. Угор. Шух. І. 79.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. І. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).
Порозчісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Расчесаться (о многихъ). Дівчата порозчісувалися, позапліталися. Кіевск. у.
Трирішній, -я, -є. Трехлѣтній. Н. Вол. у. До він убогий! У нього трирішня пшениця стоїть на току. Камен. у.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка. Мкр. Н. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.