Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. 2) Кружка.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Із городів встає під небо лемент. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Ото буде лементу!
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити.
Уводини, -дин, ж.
1) Введеніе въ церковь родильницы послѣ шести недѣль.
2) = вивід 4. Cм. вивід 3 и 4.
Щикавка, -ки, ж. = икавка. Коли кого нападе щикавка, то се значить, що хтось його згадує. Ум. щи́кавочка.
