Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прясти

Прясти, -ду́, -деш, гл. 1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого. Ном. № 9857. 2)очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Мир. ХРВ. 7. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона. Мир. ХРВ. 332.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯСТИ"
Вб..., вв..., вг... Cм. уб..., Ув..., уг...
Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.
Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Їмельга, -ги, ж. Камышъ съ травою. Одес. у.
Піддячий, -чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Посхоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Посхоплювались усі — да навтіки. Рудч. Ск. І. 23. Жиди посхоплювались да, піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194. Посхоплювались ми на віз. О. 1861. V. 71.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Чуберка, -ки, ж. = дійниця. Шух. І. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.