Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прясти

Прясти, -ду́, -деш, гл. 1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого. Ном. № 9857. 2)очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Мир. ХРВ. 7. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона. Мир. ХРВ. 332.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯСТИ"
Заміта́вка, -ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. Желех. 2) Лопата для горящихъ углей. Шух. І. 97.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нечутно нар. Неслышно.
Обкіт, -ко́ту, м. Время рожденія овецъ. Александров. у. О. 1862. V. Кух. 32.
Палення, -ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Порозохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розохотитися, но о многихъ.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Стомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота. МВ. ІІ. 9.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.