Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Гри́вина, -ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи.
Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха.
Німча, -чати, с. Маленькій нѣмецъ.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. В кожної сорочки з поликами. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическими язвами.
2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
