Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прячка

Прячка, -ки, ж. 1) Пряжка. Угор. 2) Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯЧКА"
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Возарня, -ні, ж. = возівня. Вх. Уг. 231.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Люба́сочка, -ки, ж. Ум. отъ люба́ска.
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Уколупити, -плю, -пиш, гл. = уколупати. Свойого вколупне би здоров'я для милого приятеля. Ном. № 9517.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.