Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядун

Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДУН"
Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Догожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті. Ном.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка. Шух. І. 215.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Знову нар. = знов. Ном. № 12010. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман. Шевч. 50.
Об'явити, -ся. Cм. об'являти, -ся.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Позлота, -ти, ж. = позолота.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Утрапити Cм. утрапляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.