Дру́жбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня.
Зара́ди нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Ночівля I, -лі, ж. Ночлегъ.
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл.
1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Йому облупи та ще і в рот положи. Бодай вас луп облупив.
2) Обобрать, ограбить.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.
Розвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розвеселити, -лю́, -лиш, гл. Развеселять, развеселить. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю.
Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться.
