Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пстинькати

Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 496.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПСТИНЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПСТИНЬКАТИ"
Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Вавцір, -ра
Відспівати Cм. відспівувати.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005.
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Скіглити, -глю, -лиш, гл. = скиглити.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Чучуга, -ги, ж. = чечуга 1. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПСТИНЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.