Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево.
Глядило, -ла, с. = дзеркало.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Ум. жидівонька, жидівочка.
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Окропити Cм. окропляти.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный.
2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Паничу, я вас підтичу.
Приспівати I Cм. приспівувати.
Прігра, -ри, ж. = пригра. Пішла на прігру бжола.
