Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Да́як нар. Какъ нибудь.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Cм. кло, кловок.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників!
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити.
Нититися, -ни́чуся, -тишся, гл. Истрепываться. Ткацьке начиння нититься.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L.
