Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пструглі

Пструглі мн. Веснушки. ЕЗ. V. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 496.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПСТРУГЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПСТРУГЛІ"
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Залата́ти Cм. залатувати.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum. Шух. І. 22.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Омшаник, -ка, м. Помѣщеніе для храненія ульевъ съ пчелами въ зимнее время.  
Передивитися Cм. передивлятися.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПСТРУГЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.