Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Хиба на-безрік діждемо цього.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Зате́рпнути, -ну, -неш, гл. Отерпнуть, онѣмѣть. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Баба сужена, а кума люблена.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Пімста, -ти, м. Месть.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Умерти Cм. умірати.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями.
