випадок

Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. ви́падком. Случайно.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.

Випадкові слова

Переволочувати, -чую, -єш, сов. в. переволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть... А жито од цього вже не буде таке. Грин. І. 99.

повністю...

Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.

повністю...

Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.

повністю...