Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випадок

Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. ви́падком. Случайно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДОК"
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Ном. Як заробив, так і відбудеш. Ном. № 707
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Маць, -ці, ж. 1) Все маленькое. Вх. Лем. 434. 2) Маленькія дѣти, маленькіе люди. Вх. Лем. 434.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПАДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.