Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути.
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались.
Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха.
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б'ють більно. не вільно. Нельзя.
Затаска́ти Cм. затаскувати.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть.
Мекеке́! меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!».
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо.
Теліш, -ша, м.
1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку.
2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма.
