Викладування, -ня, с. = викладання.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Казус, -са, м. Случай. Казус сей так налякав усіх людей, що більше вже ніхто із глузду не скрутився.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Погнівити, -влю, -виш, гл.
1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж.
2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле.
